Новий президентський офіс планують облаштувати в історичному місці — Європейській площі

Команда президента презентувала концепцію перетворення Адміністрації на сучасний Офіс президента, який має розміститися в Українському домі.

Мовляв, прийшов час реформувати Адміністрацію президента як матеріально (помпезні приміщення колишніх урядових будівель радянського періоду з позолотою та бахромою, за словами Володимира Зеленського, його зовсім не надихають), так і ментально — перетворити Адміністрацію з рудимента радянської системи на сучасний європейський офіс президента України.

“Ідею перенесення Адміністрації президента обґрунтували двома причинами: ідеологічна (на місці нинішньої колись працював ЦК Компартії) та практична (не повинна бути в центрі міста). Український дім (як колишній музей Леніна, розташований на початку Хрещатика) – дуже дивна альтернатива. Тож Ошатна біла будівля “Українського дому” з’явився на мапі столиці в 1982 році. Його тодішня офіційна назва – Київський філіал Центрального (московського) музею В.І. Леніна.
Нинішня — Державне підприємство Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Установа є юридично підпорядкованою Державному управлінню справами.
Будівля колишньої Київської філії Центрального музею Леніна, згодом центру ділового та культурного співробітництва “Український дім”.

П?ятиповерхова будівля розташована у південній частині Володимирської гірки. Внизу починається вулиця Хрещатик, а сама споруда є однією з головних на Європейській площі.
Історична назва місцевості на якій споруджено нинішній Український дім — Євсейкова долина, названа ймовірно за ім’ям її колишнього власника. Вона, в свою чергу, є частиною чималої Хрещатої долини. В народі Євсейкову долину називали «під валами» і вона здавна мала серед київської громади, кажучи сучасною мовою, «добру ауру». Забудовуватись Євсейкова долина почала доволі пізно — на початку ХІХ століття. В 70-х роках ХІХ століття саме тут знаходився центр торговельного життя Києва і будувалися найкращі й найдобротніші будинки. Можна сказати, що це був своєрідний аналог нинішнім «Печерським пагорбам».

Сучасний Український дім споруджено в 1978–1982 роках – «золоту добу» брежнєвського застою. Будівля призначалася для розміщення в ній експозиції музею Леніна, який до переїзду був розташований у приміщенні Будинку вчителя, знаного серед киян як «Центральна Рада». Архітекторами були Вадим Гопкало (керівник групи), Вадим Гречина, Володимир Коломієць, Леонід Філенко. Всі вони були згодом удостоєні за цей проект Державної премії ім. Шевченка.

Будівництво здійснював колектив тресту «Південзахідтрансбуд». Будівля мала три надземних і три підземних поверхи. Її загальна площа становила 17 550 кв.м. В оздобленні застосовувалися мармур, граніт, дерево, алюміній та інші матеріали. Електрообладнання надходило з Москви і Баку, телекомунікаційні системи з Ленінграда (нині Санкт-Петербург) і Львова. Алюміній був красноярський, а мармур — уральський. Граніт привозили з Житомирщини. Кондиціонери були харківські, а трансформатори — узбецькі. Строгий квадрат біломармурової споруди гармонійно вписався в міський ландшафт і виглядав вельми ефектно.

Урочисте відкриття Київського філіалу Центрального музею Леніна відбулось 22 квітня 1982 року (до 112 -ї річниці з дня народження Леніна) за участю вищого партійного керівництва України.

В ролі ленінського музею Український дім побув не довго — лише якесь десятиліття. В 1993 році ленінську експозицію демонтували, розмістивши її у фондах, а установу почали використовувати як поліфункціональний виставково-презентаційний комплекс.

Варто зауважити, що Український дім має надзвичайно високий рівень технічного оснащення. У підземних та напівпідземних блоках будівлі розташоване устаткування, що забезпечує безперебійне кондиціювання повітря, енергозабезпечення та теплопостачання. Будинок оснащений вісьмома міжповерховими ескалаторами та двома пасажирськими ліфтами. Його площі дозволяють прийняти тисячі людей одночасно. Прикметно, що в 2016 році, в зв“язку з декомунізацією, з Українського дому було демонтовано горельєфи, створені художником Валентином Борисенком.

Завдяки зручному розташуванню Український дім завжди був в епіцентрі політичних подій сучасної новітньої історії України. Протестувальники знаходили прихисток в його стінах і під час масових акцій спротиву в період Помаранчевої революції 2004 року, і під час Революції Гідності в 2014-му. Щоправда, в останньому випадку активісти мали серйозні сутички з правоохоронцями, які певний час базувалися на території Українського дому. Це було стратегічне місце, адже згори добре проглядалися барикади і табір мітингувальників на вулиці Грушевського. Саме під Українським домом відбувався й декількаденний «Мовний майдан» 2012 року, коли українці протестували проти сумнівної мовної політики держави.

Нині установа надає свої площі для проведення самітів, виставок, бізнес-форумів, а також літературно-мистецьких акцій, концертів, корпоративних вечірок. Також тут проводять власні щорічні заходи. Сходи і прилеглу до будівлі Українського дому територію використовують для масових публічних заходів. А за ним височіє оновлений парк “Володимирська гірка”.
Тобто, місце з глибокою і багатою історією, та прекрасним ландшафтом. От чи буде воно зручним з точки зору функціональності та безпеки президентського офісу — дискусії наразі тривають…

Джерело: https://www.ukrinform.ua/

Александр Брусникин    24 Июнь 2019